Банкрутство для фізичної особи: вихід із ситуації чи додаткові обтяження?

З 21 жовтня 2019 року для фізичних осіб з’явиться новий спосіб вирішення «боргової» проблеми — банкрутство. Саме з цієї дати вводиться в дію Кодекс України з процедур банкрутства, який передбачає процедуру банкрутства для фізичних осіб (не підприємців).

Щоб визнати фізичну особу банкрутом, громадянин, який зважився на цей крок, проходить певний шлях. Він починається з подання заяви, після чого відбуваєтсья реструктуризація боргів, і завершується основною ціллю – банкрутством. Розглянемо детальніше порядок та вимоги процедури банкрутства фізичної особи згідно Кодексу України з процедур банкрутства.

1) Подати заяву можна до господарського суду, проте таке право надається боржнику при наявності наступних підстав:

  • мінімальний розмір боргів складає не менше 30 мінімальних зарплат, встановлених у відповідному році (у 2019 році — 125 190 грн.);
  • протягом 2 місяців боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 % місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов’язань;
  • відносно такого боржника виконавець виніс постанову про відсутність майна, на яке може звертатися стягнення;
  • існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати свої грошові зобов’язання або здійснювати звичайні поточні платежі (тобто виникає загроза неплатоспроможності).

Якщо із заявою все гаразд, суд виносить ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

2) Кредитори і керуючий реструктуризацією допомагатимуть боржникові позбавитися боргів. Складається план реструктуризації боргів, який потім затверджуватиме господарський суд. Проект цього ж документа варто додати до заяви, яка подавалася до господарського суду.

3) Введення процедури передбачає погашення боргів за рахунок ліквідаційної маси. До якої увійде, крім усього іншого, майно, отримане після визнання боржника банкрутом і до закінчення процедури погашення боргів. Також у ліквідаційну масу може включатися, наприклад, частка в спільному майні подружжя.

До ліквідаційної маси не зарахують:

1) єдине житло боржника, в якому він проживає з сім’єю;

2) інше майно, на яке не можна звернути стягнення (перелік такого майна передбачений у додатку до Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року);

3) гроші на рахунках у пенсійних фондах і фондах соціального страхування.

Що ж отримує фізична особа протягом та після закінчення процедури погашення боргів?

  •  З моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника припиняється нарахування штрафних санкцій та відсотків за зобов’язаннями, також не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання зобов’язань.
  • Податковий борг, що виник протягом трьох років до дня винесення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, визнається безнадійним та списується в процедурі реструктуризації боргів боржника.
  • В процедурі банкрутства борги не задоволені через недостатність майна вважаються погашеними.
  • Наділяючи правом ініціювати банкрутство лише боржнику, законодавець дозволяє йому досягти того, чого він не може досягти поза банкрутством – це списання боргів. Якщо поза банкрутством на списання боргу або його частини потрібна воля кредиторів, то у процедурі банкрутства – ні.

Які ж обтяження залишаються незалежно від процедури?

  • Супроводження процедури банкрутства потребує певних витрат від боржника, а саме на юридичний супровід справи та доволі не малу винагороду арбітражному керуючому (керуючому реструктуризацією). Тому процедуру банкрутства зможуть собі дозволити лише громадяни, які мають фінансові можливості нести відповідні витрати, а розмір цих витрат буде майже пропорційний з тими боргами, які вони прагнуть списати.
  • Відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’ю або смертю фізичної особи і аліменти у будь-якому випадку залишаться за фізичною особою.

Як наслідок після визнання фізичної особи банкрутом:

  • протягом 5 років вона не зможе повторно стати банкрутом, як виняток це випадки, коли у рамках процедури банкрутства погашені усі її борги;
  • буде зобов’язана перед укладенням договорів позики, кредитних договорів, договорів поруки або договорів застави письмово повідомляти контрагентів про факт своєї неплатоспроможності. Тому, якщо доведеться брати кредит у банку, то після інформування установи про банкрутство отримати гроші буде вже непросто.

Загалом, механізми реструктуризації боргів та відновлення платоспроможності відомі на практиці, їх реалізація не потребує відкриття процедури банкрутства за наявності у сторін бажання домовитися. Тому, зваживши всі за і проти, вирішувати Вам: починати процедуру банкрутства та звільнитися від боргового тягаря чи прийняти інше рішення, яке буде відповідати вашій фінансовій ситуації. У будь-якому випадку для найкращого результату не завадить консультація досвідченого юриста, який об’єктивно оцінить Вашу ситуацію, детально роз’яснить нюанси законодавства та в подальшому забезпечить правовий супровід процедури банкрутства.